Організація «Перекладачі в дії» опублікувала результати опитування українських перекладачів за 2026 рік

Ініціативна група «Перекладачі в дії» оприлюднила результати свого щорічного дослідження, присвяченого умовам праці, фінансовому становищу та рівню професійного визнання українських перекладачів і перекладачок у 2026 році.

Демографічний зріз та міграційні тенденції в галузі

Організація «Перекладачі в дії» провела чергове щорічне опитування серед українських перекладачів та перекладачок, мета якого — детально проаналізувати поточний стан вітчизняної перекладацької галузі. Цього року участь у дослідженні взяли 122 фахівці, що дозволило сформувати уявлення про ключові тенденції, виклики та фінансові реалії професії.

Результати опитування продемонстрували стійкий гендерний розподіл у професії: переважну більшість респондентів (84%) становлять жінки. Це підтверджує тенденцію попередніх років про те, що український художній та гуманітарний переклад залишається здебільшого жіночою сферою діяльності.

Важливим аспектом дослідження став аналіз впливу повномасштабної війни на міграційні процеси серед фахівців. Зокрема, з'ясувалося, що 66% перекладачів, які змушені були змінити місце проживання після початку повномасштабного вторгнення, досі не повернулися до своїх рідних домівок, продовжуючи працювати в нових регіонах або за кордоном.

Фінансова стабільність та переклад як основне джерело доходу

Одним із найгостріших питань дослідження залишається фінансова самодостатність професії. Лише для 55% опитаних перекладацька діяльність є основним джерелом доходу. Інша частина фахівців змушена поєднувати роботу над книжками з іншими видами зайнятості, що безпосередньо впливає на час виконання замовлень та загальну завантаженість.

Проблема низьких гонорарів змушує багатьох кваліфікованих спеціалістів розглядати переклад як хобі або додатковий заробіток. Це створює серйозні виклики для книжкового ринку, оскільки брак стабільного фінансування може призвести до поступового відтоку досвідчених кадрів в інші сфери економіки.

Ставки за сторінку та фінансові контрасти

Дослідження зафіксувало суттєвий розрив у оплаті праці перекладачів. Середня ставка за переклад однієї умовної сторінки (що традиційно дорівнює 1800 знакам із пробілами) художньої прози у 2026 році становить 254,5 гривні. Цей показник демонструє помірне зростання порівняно з минулими роками, проте все ще не задовольняє базових потреб ринку.

Особливу увагу привертають мінімальні та максимальні межі гонорарів. Серед мінімальних ставок, які перекладачі реально отримували за свою роботу протягом минулого року, фігурують вкрай низькі суми: 20, 50, 60, 70, 75, 80 та 90 гривень за сторінку. Водночас зафіксовано й значний максимум — один із респондентів зазначив гонорар у розмірі 2338 гривень за сторінку.

Самі ж учасники опитування вважають гідною та бажаною оплатою суму в середньому близько 365 гривень за умовну сторінку. Цікавим спостереженням аналітиків стало те, що чоловіки-перекладачі у своїх відповідях зазвичай вказують вищі бажані цифри гонорарів, ніж їхні колеги-жінки.

Проблема видимості перекладачів та співпраця з видавництвами

Крім фінансових питань, опитування підняло важливу тему професійної етики та визнання ролі перекладача у створенні книги. Результати виявилися невтішними: у 60% випадків видавництва не вказували ім'я перекладача на обкладинці видання, що суттєво знижує видимість автора перекладу для читачів.

Також видавці часто ігнорують перекладачів під час промоції книжок. У 66% випадків фахівців не запрошували на презентації перекладених ними видань, залишаючи їх поза публічним простором та обговоренням літературних новинок.

Активісти спільноти «Перекладачі в дії» наголошують, що зміна ставлення до перекладачів з боку видавництв, популяризація їхніх імен та гідна оплата праці є ключовими факторами розвитку якісного книговидання в Україні.