Деколонізація російської оптики: вийшло інтерв'ю з істориком Мирославом Шкандрієм

Українське видавництво «Комубук» опублікувало змістовне інтерв'ю з відомим канадським літературознавцем та істориком українського походження Мирославом Шкандрієм. Розмова присвячена деколонізації російського імперського дискурсу, подоланню західної академічної сліпоти та виходу його знакової праці «В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби».

Постколоніальний погляд на російську літературу

В інтерв'ю для видавництва «Комубук» історик Мирослав Шкандрій детально розповідає про те, як російська література століттями конструювала колоніальний образ України та інших підкорених народів. Дослідник проводить паралелі між ставленням європейських імперій до своїх колоній (наприклад, Франції до Алжиру чи Великої Британії до Індії) та політикою Росії щодо сусідніх країн. За словами автора, відсутність морського кордону між метрополією та колоніями тривалий час заважала західним дослідникам адекватно оцінити масштаби російського колоніалізму.

Книга на Kebuk

В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби

Мирослав Шкандрій

650 грн

Особливу увагу в розмові приділено тому, як західні академічні кола поступово змінюють свою тональність. Якщо раніше терміни «радянський імперіалізм» чи «російський колоніалізм» сприймалися скептично, то сьогодні завдяки зусиллям науковців з України, Кавказу та Центральної Азії деколонізаційний лексикон стає нормою в провідних університетах світу.

Гендерні образи та імперське загарбання

У своїй праці дослідник аналізує творчість класиків російської літератури, зокрема Михайла Лермонтова. Шкандрій зазначає, що імперії часто фемінізують підкорені території, зображуючи їх у вигляді слабкої, звабленої жінки, яка потребує маскулінного завоювання та контролю. Наприклад, у повісті «Тамань» Лермонтова чітко простежується таке зверхнє ставлення до українців, які хоч і сприймаються як «чужі» та небезпечні, проте все одно підлягають підкоренню.

Така ж модель застосовувалася й до українських південних степів, які після Катерини II почали іменувати «Новоросією». Імперський наратив стверджував, що місцеве населення не здатне самостійно господарювати, а тому загарбання територій подавалося як цивілізаційна місія, що виправдовувала викачування ресурсів на користь імперського центру.

Про видання та переклад книги

Книга «В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби» виходить українською мовою у видавництві «Комубук». Переклад визначної праці виконав відомий український перекладач Петро Таращук. Видання обсягом 488 сторінок має м'яку обкладинку з клапанами та заплановане до виходу у 2026 році. Наразі на сайті видавництва триває передзамовлення.

Ця праця є однією з перших спроб глибоко проаналізувати українсько-російські культурні взаємини через призму постколоніальної теорії. Вона пропонує читачам і дослідникам інструментарій для розпізнавання імперського культурного насильства та протидії йому.

Джерела

• KOMUBOOK — Деколонізація російської оптики та західна сліпота: інтерв’ю з істориком Мирославом Шкандрієм | Видавництво «Комубук»

• KOMUBOOK — В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби, автор Мирослав Шкандрій | Видавництво «Комубук»