Деколонізація російської оптики: вийшло інтерв'ю з істориком Мирославом Шкандрієм

Українське видавництво «Комубук» опублікувало змістовне інтерв'ю з відомим канадським літературознавцем та істориком українського походження Мирославом Шкандрієм. Розмова присвячена деколонізації російського імперського дискурсу, подоланню західної академічної сліпоти та виходу його знакової праці «В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби».
Постколоніальний погляд на російську літературу
В інтерв'ю для видавництва «Комубук» історик Мирослав Шкандрій детально розповідає про те, як російська література століттями конструювала колоніальний образ України та інших підкорених народів. Дослідник проводить паралелі між ставленням європейських імперій до своїх колоній (наприклад, Франції до Алжиру чи Великої Британії до Індії) та політикою Росії щодо сусідніх країн. За словами автора, відсутність морського кордону між метрополією та колоніями тривалий час заважала західним дослідникам адекватно оцінити масштаби російського колоніалізму.

Книга на Kebuk
В обіймах імперії
Мирослав Шкандрій
Автор
Мирослав Шкандрій
Видавництво
Komubook
Особливу увагу в розмові приділено тому, як західні академічні кола поступово змінюють свою тональність. Якщо раніше терміни «радянський імперіалізм» чи «російський колоніалізм» сприймалися скептично, то сьогодні завдяки зусиллям науковців з України, Кавказу та Центральної Азії деколонізаційний лексикон стає нормою в провідних університетах світу.
Гендерні образи та імперське загарбання
У своїй праці дослідник аналізує творчість класиків російської літератури, зокрема Михайла Лермонтова. Шкандрій зазначає, що імперії часто фемінізують підкорені території, зображуючи їх у вигляді слабкої, звабленої жінки, яка потребує маскулінного завоювання та контролю. Наприклад, у повісті «Тамань» Лермонтова чітко простежується таке зверхнє ставлення до українців, які хоч і сприймаються як «чужі» та небезпечні, проте все одно підлягають підкоренню.
Автор
Михайло Лермонтов
Така ж модель застосовувалася й до українських південних степів, які після Катерини II почали іменувати «Новоросією». Імперський наратив стверджував, що місцеве населення не здатне самостійно господарювати, а тому загарбання територій подавалося як цивілізаційна місія, що виправдовувала викачування ресурсів на користь імперського центру.
Про видання та переклад книги
Книга «В обіймах імперії. Література й імперський дискурс від наполеонівської до постколоніальної доби» виходить українською мовою у видавництві «Комубук». Переклад визначної праці виконав відомий український перекладач Петро Таращук. Видання обсягом 488 сторінок має м'яку обкладинку з клапанами та заплановане до виходу у 2026 році. Наразі на сайті видавництва триває передзамовлення.
Автор
Петро Таращук
Ця праця є однією з перших спроб глибоко проаналізувати українсько-російські культурні взаємини через призму постколоніальної теорії. Вона пропонує читачам і дослідникам інструментарій для розпізнавання імперського культурного насильства та протидії йому.
Джерела
Схожі публікації

Андрій Курков увійшов до списку претендентів букмекерів на Нобелівську премію з літератури
Український письменник Андрій Курков опинився серед авторів, на перемогу яких приймає ставки відома британська букмекерська компанія Ladbrokes напередодні оголошення лауреата Нобелівської премії з літ…

У видавництві «Лабораторія» вийде книга Дар'ї Коцюби про проживання перинатальної втрати
Українське видавництво «Лабораторія» анонсувало вихід важливої та глибокої книжки Дар’ї Коцюби «Свідоцтво про існування. Досвід проживання перинатальної катастрофи». Видання присвячене темі втрати діт…

Видавництво «Уроборос» анонсувало вихід історичного роману Ренати Луканинець «Червонило» про Ужгород 1938 року
Український книжковий ринок невдовзі поповниться новим історичним романом, що занурить читачів в атмосферу передвоєнного Закарпаття. Видавництво «Уроборос» підготувало до друку дебютний роман письменн…

Художниця Іванка Димид випустила автобіографічну книгу «Зелені двері» про життя з депресією та БАР
Українська художниця та іконописиця Іванка Димид презентувала автобіографічну книгу-щоденник «Зелені двері». У цьому виданні авторка відверто розповідає про власний досвід боротьби з депресією та біпо…

Роман Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки» номінували на Європейську премію романів кохання
Роман відомої української письменниці Марії Матіос «Майже ніколи не навпаки» у французькому перекладі номіновано на престижну міжнародну нагороду — Європейську премію романів кохання (Prix européen du…

Nasha Idea показала перші фото офіційного артбуку «Ательє чаклунських капелюхів»
Українське видавництво Nasha Idea поділилося першими фотографіями майбутнього офіційного артбуку за мотивами популярної манґи «Ательє чаклунських капелюхів». Шанувальники вже зараз можуть оцінити якіс…

Памфлет Івана Багряного вийде англійською, а вірші Дмитра Лазуткіна — нідерландською
Українська література продовжує відкривати світові досвід боротьби проти російської агресії. Знаковий памфлет Івана Багряного готують до друку англійською мовою, тоді як поетична збірка Дмитра Лазуткі…

Видавництво «РМ» анонсувало вихід українського етнофентезі Анастасії-Марти Салабай «Балада про Дикий Легіт»
Український книжковий ринок поповнився новим яскравим релізом у жанрі етнофентезі. Видавництво «РМ» анонсувало вихід самостійного роману молодої української письменниці Анастасії-Марти Салабай під наз…

Видавництво «Книголав» готує до виходу іронічний роман Гліба Гусєва «Не святий»
Український книжковий ринок готується до гучної новинки. Видавництво «Книголав» анонсувало вихід нового іронічного роману Гліба Гусєва під назвою «Не святий». Книга обіцяє занурити читачів у вир шален…

Чеські видавництва Maraton та Argo випустили романи Ілларіона Павлюка «Білий попіл» та «Я бачу, вас цікавить пітьма»
Два відомі романи українського письменника та військовослужбовця Ілларіона Павлюка вийшли чеською мовою. Детективний трилер «Білий попіл» та психологічний бестселер «Я бачу, вас цікавить пітьма» тепер…
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!