Гемон (грец. Άιμον) — персонаж античної міфології, син фіванського царя Креонта та наречений Антігони. Відомості про його життя та трагічну долю збереглися в давньогрецьких літературних джерелах. Згідно з міфологічними сюжетами, Гемон марно намагався переконати свого батька Креонта в тому, що Антігону слід шанувати, а не карати за поховання її брата Полініка. Однак його зусилля виявилися марними. Антігону замурували в печері, де вона повісилася. Дізнавшись про смерть коханої, Гемон проткнув себе мечем і помер, обійнявши її тіло. Існує також альтернативна версія міфу, представлена у трагедії Евріпіда «Антігона» (яка не збереглася до наших днів). У цьому творі завдяки допомозі бога Діоніса дівчина залишилася в живих і згодом одружилася з Гемоном. Інформація про персонажа зафіксована у вітчизняному «Словнику античної міфології» (Київ: Наукова думка, 1985).