Книга Підземні години

Кожного дня Матільда виконує одні й ті самі рухи: їде лінією 9, пересідає на лінію 1, виходить з підземки і піднімається на ліфті до офісу. Останні кілька місяців її перебування на роботі перетворилося на тортури, але вона не може піти, бо не наважується.

Кожного дня Тібо сідає в своє авто і вирушає за викликами на завдання термінової медичної допомоги. Він бачить біль і самотність, знає, що очікує в майбутньому його пацієнтів краще за них самих.

Дві фігури серед мільйонів інших, які одного травневого дня можуть перетнутися в цьому божевільному рацоні міста, що ніколи не зупиняється.