Еліс Манро критики охрестили колись "домогосподаркою від літератури", проте це не завадило неперевершеній майстрині короткої прози здобути Нобелівську премію. Працюючи в жанрі, що його багато хто вважає недостойним "великої літератури", письменниця зуміла досягти достоту несподіваних результатів. Її проза змальовує непримітних з першого погляду людей, без якихось захмарних амбіцій і грандіозних життєвих планів, втім, від страхітливого фаталізму і парадоксальних вивертів їхніх доль аж мороз продирає шкіру. І водночас оповідання позбавлені щонайменшої сльозогінності, притаманної "дамській прозі", щонайменшого проповідництва чи повчальних висновків.

"Забагато щастя" - перша збірка оповідань Еліс Манро українською.

Книжку видано за підтримки The Canada Council for the Arts. В дизайні обкладинки використано фото Андрія Пастернака.