У гроні славетних норвезьких майстрів слова його названо "найталановитішим, найзнаменитішим і найсуперечливішим письменником". Гамсун завжди ставив перед собою завдання – не лише змальовувати вчинки своїх персонажів, а й проникати в усі сховки їхньої душі. В останній книжці "На зарослих стежках" він зробив спробу проникнути вглиб своєї душі і описати чи не найдраматичніші сторінки власного життя, коли йому в досить таки поважному віці довелося пережити відчай, розчарування і приниження. Письменник називає свій твір щоденниковими записами, але перед нами постає ціла мозаїка спогадів, що зворушують відвертістю, лаконізмом та іронією, за якими впізнається неповторний гамсунівський стиль.