Останній день

Микола Хвильовий (1893-1933), один з основоположників пореволюційної української прози, писав про себе: "Я належу до того художнього напрямку, який зараз не в моді, - я… романтик!".

До видання увійшли твори М. Хвильового останніх років його життя. Панівним у тогочасній літературі був метод соцреалізму. Проте твори Хвильового мають ледь помітні прояви сатири та дошкульної іронії, подекуди й елементи психологічних конфліктів. Герой оповідання "Щасливий секретар" - справжній служитель партії, він не має ні батьківського, ні родинного почуття, однак щасливий. У творі "Останній день" письменник вирішив показати, що навіть із персонажа-робота, бездушного автомата, можна до певної міри зробити "живу" людину. До голосу майстра слова, який збирався вивести українську літературу на європейський шлях, тоді вже ніхто не дослухався...

У серії "Рідне" також вийшли друком збірки М. Хвильового "Сині етюди", "Я (Романтика)", "Вальдшнепи", "Досвітні симфонії".