Механіка везіння: Чому можливості завжди дістаються іншим, а не тобі

І питання, через яке ти тієї ночі не спав, ти жодного разу не вимовив уголос, бо звучить воно соромно.

Чому не я.

Досі в тебе була на це одна відповідь: доля. І це погана відповідь - не тому, що жорстока, а тому, що не пояснює нічого. У долі немає частин, немає з'єднань, немає жодного місця, куди можна встромити викрутку.

Ця книжка пропонує відповідь, у якої частини є.

Можливість не доходить до твоїх рук за один крок. Вона має пройти п'ять умов поспіль: що вже лежить у твоїй голові до того, як можливість прийде; у якому стані ця голова, коли можливість проходить повз; де ти перебуваєш; чи впізнаєш ти сигнал; і як швидко рушаєш після цього.

Якщо одна ланка розірвана, можливість усе одно проходить. Просто ти її не тримаєш - а оскільки не тримаєш, то й не знаєш, що щойно щось пройшло.

Від мотиваційних книжок цю відрізняє не тон і не сміливість. Її відрізняє те, що зміст можна перевірити.

Кожна механіка в ній стоїть на дослідженнях із іменами - Річард Вайзман, Марк Грановеттер, Деніел Канеман і Гері Кляйн, Пітер Ґольвіцер і десятки інших. А коли якась знахідка виявляється слабкою, книжка каже про це - зокрема й тоді, коли це шкодить її власному аргументові.

Ця книжка також розбирає цифри, які ходять майже по всіх книжках із саморозвитку і насправді не мають під собою нічого: двадцять один день на формування звички, вісімдесят відсотків вакансій, які нібито ніколи не рекламують, сорок відсотків часу, який нібито втрачається через роботу над кількома справами одразу.

І є одне, чого ти тут не знайдеш.

Обіцянки.

Ця книжка не каже, що твоє життя зміниться за тридцять днів. Вона не пропонує влади над результатом. Вона з першої сторінки визнає, що частина ланок справді розірвана не через тебе, і жодна сторінка після того цього не