Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом, та інші історії з лікарської практики

NB! У КАТЕГОРІЇ "ГАРАЖНИЙ РОЗПРОДАЖ" КНИГИ З НЕЗНАЧНИМ ДЕФЕКТОМ, ЯК-ОТ ПОЖОВКЛИЙ ЗРІЗ, ЦІННИК АБО ЗБИТИЙ КУТИК, ЩО НЕ ВПЛИВАЄ НА МОЖЛИВІСТЬ І ЯКІСТЬ ЧИТАННЯ!

ЦЕ ОНОВЛЕНЕ ВИДАННЯ ВЖЕ ВІДОМОЇ ВАМ КНИГИ

"ЧОЛОВІК, ЯКИЙ СПЛУТАВ ДРУЖИНУ З КАПЕЛЮХОМ, ТА ІНШІ ІСТОРІЇ З ЛІКАРСЬКОЇ ПРАКТИКИ"

"Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом, та інші історії з лікарської практики" - бестселер New York Times та Amazon. Книжка витримала понад десяток перевидань англійською. Минулого року у видавництві "Наш формат" також вийшли мемуари Олівера Сакса "Стрімголов. Історія одного життя".

ПРО КНИЖКУ "ЧОЛОВІК, ЯКИЙ СПЛУТАВ ДРУЖИНУ З КАПЕЛЮХОМ" ОЛІВЕРА САКСА

"Чоловік, який сплутав дружину з капелюхом" - це збірка незвичайних історій пацієнтів, з якими працював доктор Сакс. Його пацієнти втратили спогади, вважають власні кінцівки "чужими", мають незбагненні здібності до складних обчислень і безліч інших відхилень від "норми", що показують, наскільки наш світ розмаїтий. Адже іноді фізичний і духовний зв'язок з реальністю досить складно відшукати. Сакс бере за руку тих, хто втратив цей зв'язок, і проводить до виходу з екзистенційного лабіринту.

Рекомендовано всім, хто цікавиться, як влаштовано людину.

ПРО АВТОРА

Олівер Сакс - відомий британський лікар-невролог і нейропсихолог, доктор медичних наук, автор популярних книжок, що описують клінічні історії його пацієнтів. Один із перших почав використовувати відеотехніку в лікарській практиці. New York Times влучно назвала Сакса "поетом-лауреатом сучасної медицини". Його книжки лягли в основу документальних і художніх фільмів, як-от "Пробудження" з Робіном Вільямсом, серіалів, театральних постановок.

Відгуки на книжку:

Твори Олівера Сакса спонукали мене уважніше аналізувати своїх пацієнтів, відкрили очі на тонкі нюанси неврології і роботи невролога. Відчуйте в цій книжці турботу лікарів і не втрачайте віри, що можна зберігати людяність і одужати навіть за дуже складних захворювань. Андрій Карачевський, лікар-психіатр, психотерапевт

Ця книжка для всіх, кому доводилося відчувати, що втратити самого себе дуже легко. New York Times

Інші книги автора:

Цитати з видання:

Коли людина втрачає ногу або око, то знає про цю втрату. Коли ж вона втрачає себе, своє власне "я", то не може цього знати, адже знати вже немає кому.

Щоб бути собою, слід собою володіти - зберігати, а за потреби, відновлювати історію власного життя, "пригадувати" себе, свою особисту драму, сюжет, образ. Ця невпинна внутрішня оповідь потрібна людині, щоб зберігати власну ідентичність, своє "я".

Хвороба ніколи не обмежується браком чи надлишком - це завжди ще й реакції хворих (хай якими дивними виявлялися б засоби їхньої боротьби) на фізичному та особистісному рівнях, спрямовані на відновлення, заміну, компенсацію, на збереження власної ідентичності.

Досліджувати такі реакції або впливати на них - для лікарів не менш важливе завдання, ніж шукати першопричину в розладах нервової системи.

Цікаво, що неврологія та психологія, хоча вони й вивчають усе інше, а от про судження як феномен майже ніколи й не згадують - при тому, що суть численних нейропсихологічних розладів полягає саме в стрімкому руйнуванні суджень (чи то в конкретних сферах, як у доктора П., чи при загальніших враженнях, як у пацієнтів із синдромами Корсакова або лобової частки.

При багатьох таких розладах порушеними виявляються саме здатності до винесення суджень і розпізнавання - однак нейропсихологія ніколи про них не згадує.