Класика жахів

Справжній поціновувач жахів рано чи пізно звертається до класики жанру. Говард Лавкрафт створив Ктулху, Дагона, Йог-Сотот і багатьох інших темних божеств, які набули такої популярності, що сотні творців фантастики, включаючи Ніла Геймана і Стівена Кінга, досі продовжують розширювати його міфологію.

Кожен монстр в лавкрафтовском світі уособлює собою одну з незліченних граней хаосу. Криються в глибинах океану або перебувають в глибині непрохідних лісів, сплять в єгипетських пірамідах або замуровані в гірських печерах, які з'явилися на нашу планету з зірок або з безодні незліченних століть, вони незмінно ворожі людству й непідвладні розуму…

Едгар По одним із перших як слід налякав читачів. Безіменний оповідач, отримавши лист від свого друга юності Родеріка Ашера, приїжджає до нього в маєток. Ашер повідомляє, що його сестра померла, і просить допомогти йому спустити її тіло до похорону в підземеллі. Після цього Родерік Ашер стає все більш і більш тривожний, його тривога та страх поступово передаватимуться оповідачеві. Якого ще жаху потрібно читачеві?..