Весела наука

Фрідріх Ніцше (1844-1900) - видатний німецький філософ і мислитель ХІХ століття, чиї твори мали вибуховий ефект і зробили його чи не найцитованішим філософом у ХХ сторіччі. Отримавши класичну освіту і ставши професором філології у 24 роки, Ніцше до того ж захоплювався музикою, яку вважав найвищим проявом творчого духу. Його першим філософським твором стало "Народження трагедії з духу музики" (1872). Саме в цей період Ніцше захопився філософією Шопенгауера і музикою Вагнера. Але бунтівна натура мислителя не дала йому довго зачаровуватися ідеалізмом, як не спокусив його і матеріалізм. Ніцше знайшов свій особистий шлях - він називав себе філософом неприємних істин. Зміни у світогляді сприяли тому, що він став сповідувати ірраціоналізм та "волю до влади". Вінцем його філософії стала "книга для усіх і ні для кого" - "Так говорив Заратустра" (1883-1885). А представлену в нашому виданні "Веселу науку" (1881-1882, друге видання - 1886-1887) Ніцше пізніше називав коментарем до ще не написаного "Заратустри". Афористичність, що притаманна творам Ніцше, його неабиякий літературний хист зробили його творчість надбанням не тільки філософії, а й літератури. І саме це пояснює його популярність - творами Ніцше захоплювались і шанувальники художньої літератури.