Мій перший Віммельбух. Весела ферма

-Дуже детально... багато різних персонажів - десятки!.. На одному малюнку на цілий книжковий розворот можна розгледіти кілька цілком самостійних сюжетів. За кожним таким сюжетом можна придумати свою оповідку. І навіть не одну! Скільки дітей розглядатиме такий малюнок, стільки буде й різних історій з тими самими персонажами. 

-На основі однієї великої ілюстрації, де проглядає кілька самостійних сюжетних ліній, можна придумувати розважальні й розвивальні ігри, цікаві завдання, загадки.

Усі ці властивості мають книги, що їх називають "віммельбух". 

Скажімо, цей віммельбух - "Весела ферма". У книжці розповідається про тварин - мешканців практично всіх європейських тваринницьких ферм. 

Причому, як ми вже помітили, розповідається в численних деталях, які просто-таки мерехтять на малюнку. Адже "віммельбух" так і перекладається з німецької: мерехтлива книжка. 

Та ось що цікаво. Розповідається й справді усе дуже детально, у найдрібніших подробицях, але... при цьому немає жодного абзацу тексту. 

Річ у тім, що ілюстрації у віммельбусі створено так, що про всіх героїв розповідають… самі малюнки. 

Усі персонажі перебувають немов у русі та у взаємодії одне з одним. Отож, дуже легко "читати" такі малюнки взагалі без жодного опису, придумувати різні історії та складати розвивальні й логічні ігри.