Корабель-привид, який поволі пливе у відкритому космосі, ховає страшну таємницю.
Хтось зачаївся в надрах "Левіафана"… Хто це - чудовсько чи розгублена людина?

Величезний зореліт "Левіафан" дрейфує в космосі. Що тут сталося? Мародери, які прагнуть поживитися на безлюдному кораблі, знаходять щоденник школяра. Хлопець, якого звати Казума, багато років тому на цьому кораблі вирушив з однокласниками на Землю. Екскурсія ніколи не досягла пункту призначення.
Щось сталося… Вибухи пошкодили корабель. На них напали? Поломка? Незрозуміло.
Однак усі, хто був на "Левіафані", опинилися в пастці серед порожнечі в бляшанці, на якій зовсім скоро забракне повітря. Це Казума з подругою почув, коли вчитель спілкувався з сервісним роботом. Рятувальники не встигнуть. Всі загинуть. Крім того, хто зуміє дістатися до кріокамери у серці корабля. Вона може прийняти тільки одного.

Тільки в цієї людини буде шанс вижити. От тільки чи зможеш ти називатися людиною, якщо вийдеш переможцем у жорстокій битві на виживання проти всіх?

Книга 2. Левіафан. Том 2

Шукачі скарбів серед космічного мотлоху бачать у величезному покинутому кораблі можливість поживитися, та, якщо придивляться пильніше, побачать загрозу.

Тут ніхто не мав вижити, бо повітря закінчилося швидше, ніж поспіли б рятувальники. Та є нюанс. В надрах "Левіафана" залишилася кріокамера, яка мала б дати шанс на порятунок. І, тоді коли серед живих не залишилося дорослих, діти дізналися, що можна вижити. Можна вижити комусь одному.

Але якщо кожен з них вважає себе саме тим? Може, покинутий корабель, яким пірати зараз поволі мандрують, колись давно став ареною найжорстокішої смертельної битви з можливих, а її переможець зараз спить у кріокамері…

Хто це? Щасливчик, який зумів утекти від сутички і залишився людиною? Чи монстр, який заплямував своє бажання жити кров'ю інших дітей?