У творчості Германа Гессе особливе місце займають повісті "Душа дитини" (1918), "Клайн і Вагнер" (1919) та "Останнє літо Клінгзора" (1920). Письменник опублікував їх саме в такій послідовності. У листі до редактора він, зокрема, зазначив: "Книга з цими трьома новелами стане найважливішим моїм твором". Що спільного в історії про хлопчика, який страждає від докорів сумління за вкрадену жменьку фіг, з дрібним службовцем, який втік за кордон, викравши значну суму грошей з банку, та талановитим художником, який проводить на півдні Італії останнє літо свого життя? Відповідь проста: герої всіх трьох повістей переживають кардинальну переоцінку власної системи цінностей...
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!