Досить звинувачувати у всіх своїх проблемах і негараздах блиьке оточення чи суспільство взагалі. Досить страждати через вселенську несправедливість! Виявляється, наше життя майже цілковито залежить від нас самих і можна навчитися сприймати навколишній світ позитивно. І допоможе навчитися цьому чудова книжка Лоретти Граціано Брюнінг.
Уявіть, що у вашій голові є така міні-лабораторія, яка виробляє коктейль з гормонів. З одного боку - дофамін, серотонін, окситоцин та ендорфіни (це ті, що роблять нас щасливими), а з іншого - кортизол, який включає режим "все пропало, капець".
Основний месседж книги простий: хочеш бути щасливішим - думай про хороше і не думай про погане. (Так я пам'ятаю де і в який час ми живемо) Знаю, звучить як порада від фахівця, який пройшов двотижневі курси з психології в інстаграмі, але тут є наукове підґрунтя. Якщо протриматись 2-3 місяці без негативних думок, мозок почне будувати нові нейронні зв'язки.
І тут цікавий момент про ці нейронні зв'язки - вони активно формуються в дитинстві, тому малечі так легко дається все нове: від вивчення іноземних мов до інтуїтивного розуміння будь-якої техніки. В дорослому віці переналаштувати ці зв'язки складніше, але цілком можливо. Просто потрібно більше часу і терпіння 🧠
Але є один прикол - наш мозок той ще любитель драми. Навіть коли все супер, він через якийсь час почне нити "мало-мало-мало!". Не отримав більше - привіт, кортизол, давно не бачились!😅 Такі собі американські гормональні гірки.
Підсумок: є цікаві моменти, але багато "води" Хоча деякі думки дійсно змушують замислитись.
До речі, тепер я розумію, чому після однієї пляшки пива завжди хочеться ще одну. Це не я алкаш, це все гормони!🤣
Коментарі (1)