Селяни в 2-х томах (з пошкодженням)

Владислав Станіслав Реймонт (1867-1925) - видатний польський письменник.  Його життя, сповнене буремних поворотів і несподіваних випробувань, відображено в реалістичній і водночас надзвичайно яскравій прозі. "Я хочу… з уривків думок і втрачених звичаїв, з вражень від землі, з усього, що є нашим… відбудувати польську душу", - писав Реймонт. Світову славу і Нобелівську премію 1924 року приніс йому роман "Селяни" - епопея про селянське життя в Польщі кінця ХІХ століття.

Основна дійова особа твору - громада, об'єднана спільною працею та долею. Обряди життя людини підпорядковані ритму природи, яка й задає черговість праць і відпочинку. Невипадково роман складається з чотирьох частин, дві з них - "Осінь", "Зима" - входять до цього тому. У центрі сюжету - родина багатого господаря Мацея Борини, його молодої дружини красуні Ягни та сина Антека, у якого пристрасний роман з мачухою. За їхніми взаєминами, коханням, зрадою, болючим соромом і лютою злобою Борини спостерігає все село.

У другому томі твору (частини "Весна", "Літо") автор продовжує розповідь про селянську громаду: багатіїв і бідняків, молодих і старих з їхніми конфліктами та проблемами, церковними святами й народними обрядами. Все село відвернулося від Антека і Ягни, засудивши їх за гріховну пристрасть. Борина, дізнавшись про зраду, не дорікав дружині, але відтоді ставився до неї, як до наймички. А в Ягну наче злий дух вселився і примушував йому суперечити. Антек же бажав смерті батькові. Багато гіркоти й образ накопичилося в серці кожного - там була вже не любов, там була ненависть.