Сонце, що не заходить

Ульф колись залагоджував проблеми наркобарона, але після того, як зрадив його, сам став проблемою, і його колишній бос хоче з ним розібратися.

Тепер Ульф переховується на краю світу на півночі Норвегії серед корінних жителів. Молода мати і її десятирічний син приязно ставляться до нього, і їхнє товариство пробуджує в ньому давно приспані, майже мертві почуття.

Чекаючи на неминучу появу вбивць, що його переслідують, Ульф замислюється, чи можлива взагалі спокута, або ж, як він завжди вважав, "надія - та ще курва".

Сильно написана історія особистої поразки, відчаю та порятунку про чоловіка з однією невеличкою проблемою - його колишній бос, найвідоміший наркобарон Осло, жадає його смерті
                                                                                 The New York Times Book Review