Карл Абрагам (1877–1925) - один з найпослідовніших учнів Зиґмунда Фройда, чий внесок став ключовим для клінічної практики та розвитку теорії лібідо. Це видання об'єднує дві фундаментальні праці, що виявляють подвійний науковий інтерес Абрагама: застосовний психоаналіз і напрацювання докладної теорії психосексуального розвитку.
У нарисі "Сновидіння та міф. Дослідження психології народів" (1909) Абрагам послідовно застосовує психоаналітичний метод, витлумачуючи міфологічні образи, показуючи, що колективні уявлення та народні вірування виникають з тих самих джерел, що й сновидіння.
У програмовій праці "Історія розвитку лібідо на ґрунті психоаналізу психічних порушень" (1924) Абрагам уперше вдається до докладної систематизації ранніх стадій психосексуального розвитку, виявивши їхній безпосередній зв'язок із характером фіксацій та структурою регресій за невротичних та психотичних порушень. У цій книзі ви дістанете відповіді на питання, як ранні травми та фіксації визначають індивідуальну психіку (через формування...)*
*Текст українського опису в повідомленні обривається на словах "через формування", тому переклад також завершено на цьому місці. Надішліть продовження, і я перекладу його далі.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!