Подано досвід неупередженої біографії найвідомішого українського драматурга радянської доби Олександра Євдокимовича Корнійчука (1905–1972), найодіознішої постаті української культури і театрального істеблішменту ХХ століття. Отримавши всі можливі відзнаки, Корнійчук сприймався людьми, звиклими думати над тим, де вони перебувають, як той, хто у сценічному втіленні уособлював негатив радянської ідеології з її візантійщиною та приховану антилюдяність соціалістичного експерименту.
Пропоновано спробу спростувати звичну оптику погляду на Корнійчука як суто негативну; на основі вивчення деталей його біографії показано, як у 1920–1930-і селюк з Христинівки стає містянином, дотепний - саркастичним, відвертий - лукавим; у 1930–1950-і містянин перетворюється на державця (який 1944 року навіть намагається обстоювати незалежне місце держави УРСР у світі), саркастичний стає сатиричним, лукавий - уїдливим; у 1950-і - на початку 1970-х державець стає байдужцем, сатиричний - поблажливим, уїдливий - мудрим.
Коментарі
Немає коментарів. Будьте першим, хто залишить коментар!