До побачення, телебачення!

🍁 Жовтогарячий жовтень завершився і на прощання залишив нам улюблену книжкову рубрику: дивитися і обговорювати книжки, які стали його фаворитками! Тож погляньмо, чим наповнилася добірка👇🏻 🔟«Любов у часи ненависті. Хроніка одного почуття, 1929–1939», Флоріан Іллієс 9️⃣«Результативний менеджмент», Ендрю Ґроув 8️⃣«Сенсоприсутність. 7 практик для трансформації себе, суспільства й бізнесу», Катрін Кауфер, Отто Шармер 7️⃣«Про війну», Карл фон Клаузевіц 6️⃣«Імортель. Роман мовою квітів», Ольга…

Ось і добіг кінця останній літній місяць. Попереду жовтолика осінь, та все ж не хочеться відпускати спогади про серпень так рано, тому книжкові лаборанти вирішили зафіксувати його в пам’яті як 10 книжок, які ви найбільше обирали, забирали у свої домівки і, звісно ж, читали🎀⤵️ 🔟«1913. Літо століття», Флоріан Іллієс 9️⃣«Красиві дівчата теж помирають», Юлія Клебан 8️⃣«Летиція Кур'ята та всі її вигадані коханці, яким вона збрехала про свого батька», Віра Курико 7️⃣«Я змішаю твою кров із…

Динамічно, цікаво, класно написано. Головна героіня викликаж різні емоціі впродовж читання. Прикольно подивитися на світ телеб очами авторки. Стає цікаво також який відсоток книги це мемуари Еми, бо багато збіжностей із головною героінею.

Книга чудова, легка в читанні але й водночас жорстока. Спочатку співпереживаєш головній героїні, а в наступний момент підгорає від неї, і саме через ці контрасти відчуваєш що історія реальна. Інколи хотілось щоб деякі розділи були довшими, ніби там є недорозказані події.

Книга глибша, ніж здається на перший погляд. Хитра Емма)

Хтось з коментаторів написав "читаючи, не розумів нащо це мені" , а я точно розуміла цю відповідь для себе. Читала наче про себе. Історії різні, а відчуття і травми спільні. Для мене це книга про те, як можна полюбити себе. Прийти до цього поступово. Дякую. Я давно вже не читала української худ літератури. Катерина (Маріуполь->Берлін)

Двоякі відчуття. Майстерно написано, але на кожному слові було відчуття, що ця книга — першочергово, потреба авторки виплюнути світові образу і злість на нього ж. Необхідно багато мужності, щоб дозволити собі таку вразливість, окрема подяка за підняття тем фемінізму, національної свідомості, домашнього насилля. Та попри всі ці «вау» протягом читання 90% часу не покидало питання «навіщо мені це?», як і незручність, наче я випадково прочитала чужий особистий щоденник без дозволу авторки…

Зачилатася, спасибі!

Дуже сподобалось!

Книга дуже сподобалась. Вона водночас і легко написана і глибока, і смішна і сумна, читаючи співчуваєш Вірі і радієш за Емму. Я вважаю, що це прекрасний дебют і буду з нетерпінням чекати на наступні книги авторки

Сподобалося! Читається легко, на одному диханні. Було цікаво спостерігати за життям головної героїні на тлі ключових подій, які переживали українці. Дякую, продовжуйте!

Книга захоплююча, цікава, написана легкою мовою. Змушує співпереживати головній героїні, рефлексувати разом. Щиро дякую Еммі за цей досвід!