Країна без тилу: Український досвід безперервного травматичного стресу в контексті глобальних воєн, окупацій та хронічного насильства

Ця книга пропонує новий аналітичний конструкт CCTSD - безперервного колективного травматичного стресового розладу як мову для опису досвіду суспільств, які роками живуть у стані невизначеної загрози, війни, бідності й моральної травми, без чіткого "після" подій. Виходячи з українського досвіду повномасштабної війни, автори показують, що класичні рамки PTSD і CPTSD не повністю охоплюють ситуацію, коли травма не завершена, а нормальність сама стає ненормальною, і пропонують дивитися не лише на симптоми, а й на умови життя, які ці симптоми відтворюють. На основі сучасних досліджень в Україні та глобальних робіт про continuous traumatic stress (CTS) книжка описує, як безперервний стрес проявляється в різних групах - військових, цивільних, ВПО, волонтерах, дітях - і як він поступово "застиґає" в PTSD/CPTSD, якщо не отримує визнання й підтримки вчасно. Український випадок розглядається у ширшому ряду ПАР, Гази, Сирії, Ємену та досвіду біженців, але водночас демонструє нові виміри continuous traumatic stress (CTS), які в цій книзі узагальнюються в запропонованому конструкції CCTSD (continuous collective traumatic stress disorder), пов'язані з масштабом війни, цифровою прозорістю, моральною травмою та спробами побудувати національну систему психічного здоров'я просто під час війни. Книга поєднує історії реалістичних персонажів, емпіричні дані й аналіз політики, щоб показати: відповідальність за CCTSD лежить не лише на клінічних фахівцях, а й на тих, хто формує умови - від місцевих громад до урядів і міжнародних організацій. Вона завершується запрошенням до читачів, професіоналів і політиків не забувати про психіку, коли говорять про перемогу й відбудову, і використовувати мову CCTSD не як ще один ярлик, а як привід змінювати умови життя так, щоб у ХХІ століття з'явився шанс на справжнє "після" для мільйонів людей.