Тов. Сонце

Михайль Семенко (1892–1937) - поет, основоположник і теоретик українського футуризму (також відомого як панфутуризм). Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою, запровадив свіжі образи й творив нові слова, покликані відбити індустріалізовану добу. Збірка "Тов. Сонце" містить цикли "П'єро мертвопетлює", "Bloc-notes. Дев'ять поем" та ін. У поемі "Тов. Сонце" змальовано один день майбутнього. Герой твору - товариш Сонце - активний учасник революційного змагання за новий суспільний устрій, будівник миру, щасливого життя. Перед нами метафоричний образ людини-сонця (революціонера), що горить, світить, висуває нові ідеї, запалює ними інших. У творах Михайля Семенка існує образ "сонцевесняної путі" - шляху до майбутнього, сонячного вікна - входу у новий світ. Характеризуючи ліричного героя через цей образ, поет підкреслив: природа сприяє реалізації планів людини. Однак у Михайля Семенка сонце не лише могутнє, а й всечисте ("Огонь"). Перу митця властивий експеримент зі словом, звуком, формою вірша.