Борис Тунік: забутий привид Рейментарівського лісу

Історія життя та загибелі ватажка партизанського загону Рейментарівського району Чернігівської області Бориса Туніка вже більше 65 років викликає неабиякий інтерес у дослідників. Однак в радянські часи про це не писали зовсім. Зараз прийшов час написати хоча б коротку його біографію. Крім того, вперше публікуються щоденникові записи, де в повній мірі крізь призму особистого сприйняття відображається той непростий для Чернігівщини час.

Історія партизанського руху на території СРСР, окупованій в 1941-1944 роках збройними силами Німеччини і її союзників, навіть зараз - після 75 років після закінчення другої світової війни - залишається однією з найбільш міфологізованою.

Варто нагадати, що "наріжними каменями" ідеологічної системи, створеної комуністами, служили тези про безмежну любов "простих людей" до комуністичної партії, ненависті громадян до ворогів партії та держави. З цих тез випливав логічний висновок про те, що опинившись в умовах ворожої окупації радянські люди обов'язково будуть боротися з окупантами усіма доступними їм засобами і методами.

Але реальність виявилася далекою від дійсності. Тому неприємну правду колишні партизанські командири, історики, пропагандисти і журналісти просто замінили вигадками. Прийшов час розібратися з радянськими міфами про партизанський рух на Чернігівщині з документами в руках.