Про автора
Дата народження: 25 червня 1903 р.
Ерік Артур Блер, відомий під літературним псевдонімом Джордж Орвелл, народився 25 червня 1903 року в індійському селі Мотіхарі в родині державного службовця англійської адміністрації. Його батько походив зі збіднілого шотландського аристократичного роду, а мати була донькою французького торговця. У віці восьми років хлопця влаштували до елітної приватної підготовчої школи в Сассексі, перебування в якій залишило по собі важкі спогади через сувору дисципліну та приниження. Згодом завдяки непересічним здібностям він отримав стипендію на навчання в Ітоні — найпривілейованішій школі Великої Британії, де одним із його викладачів був Олдос Гакслі. Після закінчення навчання Блер вирушив до східних колоній, де служив в імперській поліції в Індії та Бірмі. У 1927 році, розчарувавшись у колоніальній системі, він пішов у відставку. Бажаючи спокутувати свій «колоніальний гріх», він свідомо обрав життя серед бідноти в Лондоні та Парижі, працюючи на низькооплачуваних роботах. Цей досвід ліг в основу його першої книжки нарисів «У злиднях Парижа і Лондона» (1933), опублікованої під псевдонімом Джордж Орвелл. Згодом вийшли його романи «Бірманські будні» (1934) та «Дочка священника» (1935). Наприкінці 1936 року Орвелл вирушив до Іспанії як кореспондент для висвітлення Громадянської війни. Будучи прихильником демократичного соціалізму, він приєднався до антисталіністської лівої партії ПОУМ і воював на фронті проти франкістів. У Барселоні письменник став свідком жорстоких репресій іспанських комуністів, підтримуваних Москвою, проти анархістів та членів ПОУМ. Сам Орвелл був важко поранений у горло кулею і разом із дружиною Елін ледве врятувався від переслідувань радянських спецслужб. Цей досвід сформував його стійкі антисталінські погляди та ліг в основу документальної книги «Данина Каталонії» (1938). Під час Другої світової війни через стан здоров'я письменнику відмовили у призові до армії. Він працював на радіо «Бі-Бі-Сі», протидіючи нацистській пропаганді, був редактором літературного відділу газети та військовим репортером у Європі. У 1944 році подружжя всиновило хлопчика Річарда, проте у березні 1945 року дружина Елін раптово померла. Після цієї втрати Орвелл усамітнився на шотландському острові Юра, де, попри виснажливу хворобу та високу температуру, самотужки передрукував і завершив свій видатний роман-антиутопію «1984» (1949). Світову славу Орвеллу принесли два знакових твори: алегорична повість «Колгосп тварин» (1945) та роман «1984» (1949). Вони стали фундаментальними для розуміння природи диктатури та пропаганди. Для українців постать Орвелла є особливою: у 1947 році він написав спеціальну передмову до українського видання «Колгоспу тварин» у перекладі Ігоря Шевченка, яке стало першим у світі перекладом цієї повісті іноземною мовою. Джордж Орвелл помер у Лондоні 21 січня 1950 року у віці 46 років від туберкульозу. Згідно із заповітом, його поховали під справжнім ім'ям Ерік Артур Блер у сільській парафіяльній церкві в Беркширі. Його творча спадщина, що пропагує свободу слова та застерігає від тоталітаризму, залишається актуальною і в XXI столітті.
